Про те, що російсько-українська війна призведе до продовольчої кризи та посилення голоду в світі, говорять вже тривалий час. У цьому контексті переважно йдеться про експорт пшениці для продовольчого споживання. Утім, найбільша частка українського експорту – це кукурудза, соя, шроти та інші корми для галузі тваринництва. Таким чином, блокування експорту призведе до дефіциту кормів, а як наслідок – дефіциту м’яса у країнах Близького Сходу, Північної Африки та Азії.
На думку економіста інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрія Ярмака, стрімке подорожчання м’яса у цих регіонах може призвести до виникнення локальних конфліктів та нових воєн, повідомляє
SEEDS.
“Якщо дефіцит зерна і зростання ціни на хліб викликає невдоволення бідного населення, то дороге м’ясо дуже дратує середній клас та багатих людей. І якщо й бідні й середній клас невдоволені, то умови для проблем будуть ідеальними. Тому в вересні-жовтні 2022 ми вже зіткнемося з новою хвилею революцій та локальних війн в регіонах, які є традиційними ринками збуту української агропродукції. Війни нікому не приносять користі. Війни в тому регіоні – це стрімке зменшення доходів для всіх, в тому числі й для багатих країн, таких як країни ЄС та США”, – зазначає Андрій Ярмак.
Фахівець вважає, що для сприяння відновленню українського експорту під час переговорів з Китаєм та Туреччиною українські дипломати мають акцентувати увагу саме на дефіциті кормів та подорожчанні м’яса на ринках цих країн.
З іншого боку, наразі вдалий час для розвитку українського тваринництва.
“Зараз найкращий час нарощувати переробку молока, виробництво молока і особливо м’ясне поголів’я! Чому? Зростання світових цін створить попит на українську продукцію. А сировина, тобто корми, враховуючи проблеми з експортом, у нас зараз дешева і буде лишатися дешевою. Відповідно, маємо умови для непоганої маржинальності. Я б це питання підняв на рівні Мінагрополітики. Це стратегічно вигідний напрямок, і, можливо, знайшлися б кошти хоча б донорів, щоб цю штуку профінансувати. Бо це дасть шалену віддачу в майбутньому”, – зазначає Андрій Ярмак.
